Форум для общения!

Новини/kaLInKU

...
...

...

...

15.07.18

...


Цикорій звичайний
(Cichorium intybus L.)

...

Місцеві назви - петрів батіг, щербак, батіжки святого Івана, придорожник, батіжник, сонцегляд
Аптечна назва: корінь або трава цикорію

Поширення

Цикорій(Cichorium L.)— рід багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових (Asteraceae).
Відомо 11 видів роду, які ростуть у помірних і субтропічних поясах обох півкуль, у країнах СНД — 4 види.
На території України росте 1 вид — Цикорій дикий(С. intybus L.).
Рослина вперше згадується в роботах грецьких філософів Теофраста і Діоскорида, які називали її Kichoreі Kichorion(kio—йти+ chorion— незаймане місце, поле), оскільки рослина в основному росте край полів; видова назва intybus походить від грец. entomos— надрізаний (за формою листка) або від лат. tubus— трубка (завдяки полому стеблу); рос. назва: цикорий дикий; нар. назви: Петрів батіг — за дерев’янисту міцність .
У культурі розповсюджені сорти цикорія дикого, а також сорти цикорія салатного або ендивію (Цикорія огороднього) (С. endiviaL.).
Багаторічна (дикоросла) або дворічна (культурна) рослина 15–120 см. завв., з молочниками в усіх органах, довгим стрижневим коренем, який розгалужується у дикорослих і метаморфується у коренеплід сортів, що культивуються.
Стебло прямостояче, ребристе, з розгалуженими прутоподібними гілками; прикореневі листки виямчасто-перистороздільні або слабколопатеві, поблизу основи звужені у черешок, зібрані в розетку; стеблові листки чергові, ланцетні, зубчасті, з широкою основою, сидячі; верхні — ланцетні, цілокраї.
Квітки — двостатеві, у верхівкових корзинках і по 2–5 у пазухах верхніх листків. Обгортка корзинок дворядна, внутрішні листочки у 2 рази довші за зовнішні. Віночок блакитний (рідко білий або рожевий), язичковий, з 5 зубчиками. Цвіте з червня по вересень.
Плід — сім’янка.
Росте по всій території Європи, в Азії — до Байкалу, Індії й Східної Азії, в Південній і Північній Африці, Північній, Центральній і Південній Америці, Австралії і Новій Зеландії.
В Україні — по всій території на узбіччях доріг, у канавах, на засмічених місцях. цикорій входить до фармакопей Росії, Білорусії, Польщі, Чехії, Швеції, Франції, Угорщини і деяких інших країн

Збір і сушка

Сировиною є корені цикорію (Radices Cichorii).
Їх викопують восени, струшують землю, миють у холодній воді, видаляють стебла, за необхідності розрізують уздовж і впоперек. Сушать на свіжому повітрі або в сушарках при температурі до 50 °С.
Висушену сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях з гарною вентиляцією

Хімічний склад

Основними діючими речовинами цикорію є вуглеводи: фруктозани (4,7–6,5%), які містять до 4,5–9,5% вільної фруктози і її полімер інулін (див. Інулін) — до 49% у дикорослого цикорію, у культурних сортах — до 61%.
На інулін багаті також листя і насіння цикорію. Крім інуліну, сировина містить й інші, менш полімеризовані (фруктозани) інуліни, які складаються з 10–12 залишків фруктози і слабо розчиняються у воді; сахарозу, левульозу, левулін, глюкофруктозани; специфічний глікозид інтибін (0,032–0,2%); органічні кислоти: оцтову, яблучну, бурштинову і лимонну; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: фенілоцтову, хлорогенову (до 5,5%), неохлорогенову, ізохлорогенову, 3-ферулоїлхінну, 3-п-кумароїлхінну, цикорієву або 2,3-дикофеїлвинну; ефірну олію, жирну олію, до складу якої входять пентадеканова, лінолева, пальмітинова, олеїнова, ліноленова кислоти; стерини: α-амірин,тараксастерол,β-ситостерол; смоли, холін.
Молочний сік містить сесквітерпенові лактони: лактуцин, 8-дезоксилактуцин, лактукопікрин — ефір п-гідроксифенілоцтової кислоти і лактуцину, магноліалід, артезин; тритерпеноїди: тараксастерол.
Трава цикорію дикого містить оксикумарини: ескулетин, умбеліферон, ескулін і цикоріїн; флавоноїди: апігенін, лютеолін-7-О-β-D-глюкопіранозид, кверцетин-3-О-β-L-рамнозид, кверцетин-3-О-β-D-галактозид, апігенін-7-О-L-арабінозид; конденсовані дубильні речовини; α- і β- каротини, вітаміни С, В1, В2, В3, РР.
Квітки цикорію дикого містять кумарини (0,24%): цикоріїн, ескулетин, ескулін, скополетин, умбеліферон; антоціани — моно, ди- і біглікозиди дельфінідину; флавоноїди (0,45%); дубильні речовини (2%).
Листки цикорію дикого містять кумарини: ескулетин, цикоріїн; антоціани: ацильований глікозид ціанідину, дельфінідин, ціанідин; стерини: холін; вітаміни К, С, В2, каротин.
У плодах виявлені фенолкарбонові кислоти та їх похідні — протокатехіновий альдегід; у нектарі — фруктозу, глюкозу, сахарозу. Насіння містить жирну олію (14,7–28,3%), в її складі кислоти: олеїнова, стеаринова, пальмітинова, лінолева.
У траві цикорію салатного знайдено гідроксикоричні кислоти: цикорієву, кавову, хлорогенову, неохлорогенову, 3-ферулоїлхінну, 3-n-кумароїлхінну; флавоноїди: кемпферол-3-О-глюкозид, кемпферол-3-О-глюкуронід, кемпферол-3-О-[6-О-малоніл)глюкозид]; тритерпени, простий пірон малтол; вітаміни: аскорбінова кислота (10 мг%), каротин (1,3 мг%), вітаміни В1(0,05 мг%), В2(0,03 мг%), РР (0,24 мг%), мікроелементи: марганець (12 мг%), залізо (0,7 мг%)

Застосування, властивості

Гіркоти коренів цикорію рефлекторно збуджують апетит, посилюють секрецію шлункового соку, перистальтику ШКТ, регулюють дефекацію.
Екстракти надземної частини цикорію дикого виявляють жовчогінну активність. Жовчогінні властивості екстракту коренів цикорію значно слабкіші.
Полісахаридний комплекс відвару та сухого екстракту коренів цикорію виявляє гіпоглікемічну та імуномодулювальну дію.
У літературі описана також тиреостатична дія цикорію.
Настій суцвіть цикорію має виражену кардіотонічну і седативну дію. Входить до складу препаратів Гастровітол, Урогран, Лів-52, гепатопротекторних зборів, запатентованих у різних країнах.
Засіб при застудах, пневмонії, туберкульозі.
Цикорій заспокоює центральну нервову систему, нормалізує обмін речовин і є чудовим сечогінним засобом.
Відвар цикорію з медом приймають як жарознижуючий, потогінний засіб при застудах, пневмонії, туберкульозі легенів.
Цикорій входить до складу жовчогінних зборів, його приймають при подагрі і остеохондрозі, а також використовують у вигляді компресів

Протипоказання

Серйозних протипоказань до цикорію не виявлено.
Побічними проявами можуть бути збудження і сильний кашель, а також зайвий апетит, що необхідно врахувати при повноті і ожирінні

РЕЦЕПТИ: Цикорій звичайний

ВІДВАР: 40 г. сухого цикорію (трави і коріння) залийте 1 л. кип`ятку, прокип`ятіть і настоюйте 10 хв.
10%-й відвар трави і коріння цикорію використовуйте для припарок на суглоби, для промивання виразок і запалених очей при ячмені

Настоянка цикорію використовується у вигляді обтирань при шкірних захворюваннях:
НАСТОЯНКА: 1 частина трави і коріння цикорію на 4 частини 40%-го спирту

ПОСЛАБЛЮЮЧИЙ ЗАСІБ. 1 частина трави і коріння цикорію на 10 частин води, прокип`ятіть, настоюйте 10 хв.
Приймайте по 80—100 мл. 3 рази на день
Приймайте по 80—100 мл. 3 рази на день

ПРИ ЖОВЧНОКАМ`ЯНІЙ ХВОРОБІ застосовують збір:
Настояти: по 50 г. коріння цикорію і кульбаби, листя трифоли, м`яти, трави репешка. 1 ст. ложку суміші залийте 1 склянкою кип`ятку і настоюйте.
Випийте настій протягом дня

ПРИ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПЕЧІНКИ застосовують збір:
Відвар: 3 частини трави цикорію,
4 частини трави звіробою,
2 частини трави споришу,
4 частини квіток безсмертника,
1 частина ромашки,
4 частини календули і 3 частини кори жостеру.
3 ст. ложки суміші залийте 3 скл. кип`ятку, настоюйте 12 год., потім кип`ятіть 5 хв. і настоюйте.
Приймайте відвар по 1/2 скл. 4 рази на день через 1 год. після їди

Цикорій є замінником (сурогат) кави

ЕКЗЕМА. Готувати з розрахунку 2 чайні ложки трави на 1 склянку окропу. Настоювати 15-20 хвилин. Віджату траву прикладати до уражених місць, поки плями не зникнуть, залишивши після себе невелику загальну червону пляму.
Розпарена трава підходить і для компресів при трофічній виразці - компрес ставлять на ніч

ТУБЕРКУЛЬОЗ. 2 столові ложки коренів на півлітра окропу.
Настояти до охолодження. Наполегливе лікування рубців інфільтрати, перешкоджає їх виникненню

ЦИРОЗ ТА ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ. Подрібнити всю рослину: корінь, стебло, листя. 2 столові ложки залити 0,5 л. окропу, на слабкому вогні ще покіпятіть 15 хвилин, після чого зняти з вогню, додати у відвар 2 столові ложки меду і 1 чайну ложку фруктового оцту. Відвар приймати гарячим

ПУХЛИНА СЕЛЕЗІНКИ, ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ, ЖОВТЯНИЦЯ, БОЛІ В ШЛУНКУ. Вся рослину цілком подрібнити, взяти 40 г. на 1 л. холодної води, довести до кипіння, на слабкому вогні кип'ятити 15 хвилин, 1 годину наполягти, процідити.
Приймати по півсклянки 2-3 рази на день за півгодини до їди.


ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ОБГОВОРЕННЯ ТЕМИ У
twitter


🍁 Сечогінні

🍁 Жовчогінні

🍁 Антигельмінти

🍁 Загоюють рани

🍁 Протидіабетичні

🍁 Протитуберкульозні

🍁 Гіркоти, що збуджують апетит

🍁 При серцево-судинних захворюваннях

🍁 Заспокійлива (седативна) дія на нервову систему





ВІДВІДУВАЧІВ : счетчик посещений
Яндекс.Метрика

Besucherzahler
счетчик посещений

Р Е К Л А М А



© 🍁kaLInKU 2018▕ Про сайт