Дикие признания людей!

Новини/kaLInKU

...
...

...

...

21.01.19

...


Аніс звичайний
(Pimpinella anisum)

...

Інші назви: солодкий кмин, хлібне зерно, голубиний аніс, бедрінець ганус, або ганиж, ганус, чанус.
Аптечна назва: плоди анісу, анісова олія

Поширення

Ані́с (Pimpinella anisum) — вид трав'янистих однорічних рослин роду Бедринець (Pimpinella) родини зонтичних (Apiaceae).
Однорічна культивована рослина.
Аніс має тонкий, слабкорозгалужений корінь, який проникає в ґрунт на глибину 50-60 см.
Стебло в нього пряме, округле з боріздочками, розгалужується у верхній частині.
Загальна висота рослини 30-70 сантиметрів.
Прикореневе листя анісу — округло-серцевидне, середнє — клиновидне, розсічене з короткими черенками, верхні листочки трироздільні і без черенків.
Квіти в анісу дрібні, білі або ж рожевуваті, зібрані в складні зонтики з 6-16 променями.
Цвіте в червні — липні, плоди дозрівають в серпні.
Плід — двосім'янка яйцевидної форми з слабковиділеними ребрами, має довжину 3-4 міліметри і діаметр 1,5-2,5 міліметри.
Зрілі плоди мають сіро-зелене забарвлення і легко тріскаються на дві половинки. Маса 1000 насінин лише 3,5-5 грамів.
Батьківщина анісу — країни Малої Азії та Східного Середземномор'я. Як прянощі та лікарський засіб почав використовуватися ще в античні часи. Від римлян аніс потрапив до решти країн Європи. Зараз його вирощують в Іспанії, Італії, Туреччині, Єгипті, Індії, Китаї, Мексиці, Чилі, США, Лівані, Греції, на Кипрі, Молдові, в Середній Азії та на Кавказі, а також в багатьох інших країнах. Цікаво, що в ряді східних країн — Індії, Ірані, Індонезії не розрізняють аніс та фенхель.
В Україні відомий з часів Київської Русі, але у значних кількостях почав вирощуватися разом з коріандром лише з XIX століття. Поширений (в Лісостепу і Степу), — тільки в культурі або як здичавілий — один вид: Pimpinella anisum

Збір і сушка

З лікувальною метою використовують наземну частину рослини, а також коріння та насіння (плоди анісу).
Стебла збирають у період цвітіння з недозрілими плодами, зрізують і сушать у тіні на стелажах.
Плоди анісу збирають вже зрілими, сушать також де небудь в тіні, розстилаючи тонким шаром.
Коріння викопують восени, після збору плодів, відокремлюючи сухі стебла.
Зберігають корені і решту сировини в полотняних або паперових мішках, у сухому місці до 3 років

Хімічний склад

Плоди містять ефірну олію - Oleum Anisi, яку отримають перегонкою подрібнених плодів з водяною парою. Ефірна олія містить 80-90% кристалічного анетола, до 10% його рідкого изомера метілхавікола, анісовий альдегід і кетон, анісову кислоту, жирне масло, білкові речовини, фурокумаріни та ін.

Застосування, властивості

Аніс звичайний в народній медицині застосовують як відхаркувальний, знеболюючий, дезінфікуючий, потогінний, жарознижуючий засіб. Він покращує секреторну функцію дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, перистальтику кишечника. Дуже цінуються насіння анісу, вони є складовою частиною грудних, проносних, потогінних і шлункових зборів, а також їх використовують у харчовій, лікеро-горілчаній та парфумерній промисловості. Відвар насіння анісу рекомендують для лікування при запальних процесах в шлунково-кишковому тракті, спазмах в кишечнику, при запорах, метеоризмі, як засіб, що поліпшує травлення, при кишкових кровотечах (після лікарського обстеження), а також при болісних менструаціях, порушенні менструального циклу. Відвар насіння анісу збільшує лактацію у годуючих матерів. Настій насіння анісу звичайного, стебел покращує роботу печінки, підшлункової залози, його застосовують при бронхітах, кашлі, пневмонії, задишки, астмі, ларингіті, трахеїті, при кашлюку у дітей для розрідження мокротиння. При захриплості голосу хорошу дію надає відвар насіння анісу з медом. А відвар насіння змішаний з яєчним білком, використовують при опіках. Настій всієї рослини вживають як сечогінний при захворюваннях нирок, сечового міхура, при сечокам'яній хворобі.

Чай (настій) з насіння анісу: 1 чайну ложку розтертих з верхом насіння, заливають склянкою окропу, настояти 10 хвилин, потім процідити. П'ють при кашлі, а також при лікуванні метеоризму, для зміцнення шлунку, 2-5 разів на день, по 1 чашці, можна з медом. Особливо добре цей чай допомагає маленьким дітям

Аніс звичайний, за своїми лікувальними властивостями, поступається фенхелю і кмину, але має і свої переваги - у нього найкращий смак. Тому дуже часто роблять суміш насіння цих трав в рівних кількостях і використовують для приготування чаю. Готувати чай (з анісу, фенхелю, кмину) також само, як і анісовий чай, за таким же рецептом

Анісова масло. Це жовтувата рідина з приємним пряно-солодким ароматом. Анісова ефірне масло входить до складу різних крапель від кашлю, грудних еліксирів, як відхаркувальний і антисептичний засіб при лікуванні простудних і запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (ангіни, бронхітів, нежиті, ларингіту, трахеїти, грипу, та ін.). Олію анісу приймають при опіках, при запальних процесах на яснах і мигдаликах, при втраті голосу, цінгі.
Запах анісової олії не терплять комахи, його використовують щоб відігнати комарів, вошей, клопів і мух

Корні анісу входять в збори для поліпшення серцевої діяльності. Їх рекомендують жуват, щоб не було неприємного запаху з рота

Протипоказання

Не можна вживати препарати з анісу при хронічному захворюванні травного тракту, при атонії товстого кишечника, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при вагітності. Анісова масло можна приймати всередину більше 7 днів. Розчиняйте його в молоці або вершках, при підвищеному згортанні крові (добова доза - 1 крапля). У деяких людей, при тривалому вживанні або перевищенні дози настою або відвару анісу може викликати алергію на шкірі

РЕЦЕПТИ: Аніс звичайний

ВІДВАР
Насіння анісу з медом, готуємо за таким рецептом: 1 ст. ложка насіння залити 1 склянкою води, кип'ятити 15 хв, настояти 20 хв, процідити і додати 1 стол. ложку весняного меду, 1 ст. ложку коньяку.
Все розмішати, приймати суміш в теплому вигляді, по 1 стол. ложці, 3-4 рази на день
※※※

НАСТІЙ
Стебел анісу: 1 ст. ложка стебел залити 1 склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити перед вживанням, приймати по 1/4 склянки, 3 рази на день до їди
※※※

САЛЬПІНГІТ (ЗАПАЛЕННЯ МАТКОВИХ ТРУБ).
Плоди анісу 100 г розтерти в порошок, змішати з 0,5 кг меду в однорідну масу.
Приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день незадовго до їди, запиваючи водою.
Корисно одночасно приймати настойку листя грушанки по 30-40 крапель такоже 3 рази на день
※※※

АМЕНОРЕЯ (ВІДСУТНІСТЬ МЕНСТРУАЦІЙ)
Залиті 1 склянку води 4 чайні ложки насіння анісу, закрити кришкою и кип'ятити на малому вогні 5-7 хвилин. Після охолодження процидити. Приймати по 2 столові ложки 3 рази на день
※※※

БЕЛІ
1 чайну ложку насіння настояти в 1 склянці окропу 2 години, процідити.
Приймати по 2 столові ложки 3-4 рази на день. Якщо щодня ввечері спринцюватися відваром анісу, ефект буде досягнутий швидко
※※※

ІМПОТЕНЦІЯ
Один Із способів використання анісу в цих цілях - з'їдаті щодня по 3 г насіння або приймати по 3-4-5 крапель ефірного масла з насіння
※※※

ВИРАЗКИ В НОСІ
Їх швидко виліковують вкладенням в ніздрю розмочені у воді шматочкі анісу
※※※

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ОБГОВОРЕННЯ ТЕМИ У
twitter


🍁 Потогінні, жарознижуючі

🍁 Для підвищення лактації

🍁 Відхаркувальні і пом'якшувальні

🍁 При шлунково-кишкових захворюваннях





ВІДВІДУВАЧІВ : счетчик посещений
Яндекс.Метрика

Besucherzahler
счетчик посещений

Р Е К Л А М А



© 🍁kaLInKU 2019▕ Про сайт